Збирач перлин народних

В.Сорочинській сільській бібліотеці пройшла презентація історичної розвідки Гмирі Ю. В. « Історія Великих Сорочинець у легендах, билинах та переказах». На заході були присутні читачі бібліотеки, місцевий краєзнавець Підошва В. Г., депутат сільської ради Свірідова Л. І., підтримати Гмирю Ю. В. прийшли його дружина Гмиря З. О., та донька Костенко К. Ю. Кожному присутньому на зустрічі, здавалося, що він добре знає історію села,але розповідь Гмирі Ю. В.  викликала велику зацікавленість у присутніх, та бажання глибше дізнатися про історію нашого села. Завдяки спонсорській підтримці голови АОПП «Великосорочинське» цю книгу було надруковано. Чотири примірники книги  «Історія Великих Сорочинець у легендах, билинах та переказах» Гмиря Ю. В. подарував для сільської бібліотеки._

Advertisements

Друзі бібліотеки

Рукоділля – це найкращі ліки  від стресу. Давно підмічено , що рукоділля заспокоює, дає змогу відпочити , допомає знайти правильне  вирішення проблеми, адже за заняттям приємною та улюбленою справою відпочивають не тільки думки, але і все тіло.

Книга – мій найкращий друг

Великий український письменник В. Чередниченко колись сказав :» Було і буде завжди вічне – дитина з книжкою в руках». Пройшов час, змінився світ, виникли нові технології, Інтернет і комп’ютер стрімко увійшли в наш побут. Але книга, як і багато років тому, упевнено займає чільне місце в нашому суспільстві, ділиться своїми знаннями , запрошує в чарівний і неповторний світ духовного багатства, моральної чистоти та неперевершених ідеалів. Тому, одне з головних завдань, яке стоїть перед бібліотекою – це прищепити дитині любов до читання, зробити його життєвою необхідністю та сформувати переконання в тому, що лише читаюча людина може бути успішною в майбутньому.
20 січня відбулася чергова зустріч завідуючої Великосорочинською сільською бібліотекою Деревянко В. В. та вихованцями ДНЗ «Ластівка». Для того, щоб майбутні юні читачі краще зрозуміли, що таке бібліотека, які вона виконує функції, має можливості з надання послуг та проводить заходи, для дітей було представлено електронну презентацію «Бібліотека – храм науки». Ну і звісно, жодна зустріч не проходить без мандрівок сторінками улюблених казок та відгадуванням загадок. Діти є активними учасниками таких заходів.

Титанічна постать на ниві української історії

“Я сам прийшов до політики через історію,
і сей шлях вважаю нормальним…”
dscn5541М.Грушевський

У кожного народу є свої історичні постаті першої величини,яких не в змозі
прикрити пил віків і забуття.Саме до таких знакових постатей української
національної культури і належить Михайло Грушевський (1866-1934) –
визначний історик,археолог,літературознавець,

соціолог,публіцист,
письменник,організатор української науки,громадсько-політичний і державний діяч
засновник Української Народної Республіки. З його творчою
спадщиною пов’язані іде відродження української культури і науки,історичної
свідомості та національнох гідності народу.Михайло Грушевський належить до
тих громадських діячів,які сповна пізнали велич тріумфу і гіркоту поразки,
але до кінця залишилися вірними ідеї всього життя – самоствердженню свого народу
народу.
29 вересня виповнюється 150 років з дня народження Великого Українця. В цей
час до уваги користувачів книгозбірні та гостей села у Великосорочинській
сільській бібліотеці представлено огляд літератури про життя та наукову
спадщину Михайла Грушевського “Титанічна постать на ниві української
літератури”. Всі бажаючі мають змогу глибше ознайомитись з життєвим
науковим шляхом цієї визначної людини.

Любіть Україну свою

img_0968img_0957

Все починається в житті з малого,як говорить народна мудрість.
Навчання,пізнання нового світу,стежина від батьківського дому у далекі світи,
любов до своєї Батьківщини.
І саме з метою виховання підростаючого покоління,для учнів 4-А класу Великосорочинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
вчителем Солод С.О. спільно з завідуючою Великосорочинською бібліотекою Дерев’янко В.В. було проведено бесіду “Моє село – моя історія мала”.

Вчитель Солод С.О. розповіла дітям про період окупації села з 14 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року,про фронтовиків-односельців, які ще залишились живими серед нас,та їхні бойові заслуги.
Завідуюча сільською бібліотекою Дерев’янко В.В. представила мультимедійну презентацію “В пам’ятниках доля та історія села”.
Дана презентація – це конкурсна робота учениці 11-А класу Дерев’янко Анни,
яка брала участь у обласному краєзнаівчому конкурсі “Полтавським краєм – на вітрилах часу”.

 

Зустріч у бібліотеці

28 – 29 травня з робочим візитом Миргородщину відвідав Балабко Олександр Васильович — український публіцист, прозаїк, поет-пісняр, журналіст, Член Національної спілки журналістів України з 1982 року та Національної спілки письменників України з 2006 року. Тематика його публікацій – український слід за кордоном, видатні українці, які прославили Батьківщину у світах. Після кількох поїздок до Італії і Франції було опубліковано його документальні повісті у «Вечірньому Києві» — «Римське щастя Миколи Гоголя», «Острів Капрі: відкриття Коцюбинського», «Винниченко: забута могила в Провансі». Цими творами він започаткував цикл повістей, есе, подорожніх нарисів із циклу «Стежками українців у світах . Вже багато років поспіль Олександр Васильович глибоко вивчає життя і творчість нашого великого земляка М. В. Гоголя, цікавиться місцями, пов’язаними з письменником. У 2006 році з – під пера митця вийшла книга «Синьйор Ніколо й синьйор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського» , присвячена Гоголю. Тому мандрівка гоголівськими місцями була не випадкова. Письменник побував у Кибинцях, Василівці, завітав у колиску Гоголя – Сорочинці. Тут відвідав літературно – меморіальний музей М. В. Гоголя, Миргородський районний історико – краєзнавчий музей, Спасо – Преображенську церкву, зустрівся з вихованцями спеціалізованої школи – інтернату. Завітав митець і до Великосорочинської сільської бібліотеки. Присутні в книгозбірні ознайомилися з літературною спадщиною письменника, творчими планами на майбутнє. На згадку про зустріч письменник подарував бібліотеці книгу свого колеги і товариша по перу Олександра Салія «Жар – птиця Кагарлицького парку». Від щирого серця бажаємо Олександру Васильовичу міцного здоров’я та творчих успіхів. DSCN5183DSCN5185 Читати далі

Чорнобиля гіркий полин

 

 

DSCN5085DSCN5087Про цю жахливу подію важко згадувати, страх пройма душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали повільно, і  в тяжких муках. Аварія на Чорнобильській атомній станції стала трагедією не тільки для України, а й усього людства. Найбільшого радіоактивного забруднення зазнали області України , Білорусії , Росії. Вплив  аварії на здоров’я людей надзвичайно великий і буде проблемою не лише для нас а й кількох наступних поколінь. Через 30 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Туди повертаються рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закритим об’єктом. Туристам дозволено фотографуватися на тлі саркофага, відвідувати мертве місто Прип’ять. Та жити і працювати там   ніхто вже не зможе. Читати далі

Відзначення 207 річниці з дня народження Миколи Васильовича Гоголя

IMG_1199IMG_1203 Люблять та шанують свого земляка жителі Великих Сорочинець. Щороку в день народження письменника (який припадає на день сміху) театралізовані гоголівські герої виходять на вулиці села. Жартують, співають українські пісні, запрошують сфотографуватися на згадку. Веселе та радісне дійство не лишає нікого байдужим.

Шевченко і сучасність

Тарас Шевченко!… Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки та слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон , чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. Читати далі

Співачка досвітніх вогнів

Ти себе Українкою звала
І чи краще знайти ім’яDSCN4856

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя.

Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка – Лариса Петрівна Косач –  народилася 25 лютого 1871 року, батько поетеси – юрист, а мати – відома українська поетеса Олена Пчілка. Батьки виховували дітей в пошані до свого народу, звичаїв та рідної мови. Леся була щедро обдарована від природи, свій перший вірш «Надія» вона написала в 9 років, знала 13 мов,добре грала на фортепіано, написала підручник з історії для своїх молодших братів та сестер. Все життя вона тяжко хворіла на туберкульоз, та з надзвичайною мужністю терпіла біль.  Вже не підводячись з ліжка, смертельно хвора вона поривалася думкою до своїх віршів :» Нехай моїм останнім акордом буде молитва до сонця» – говорила поетеса. До останньої хвилини не полишала вона своєї єдиної зброї – поетичного слова.

Як я умру, на світі запалаєDSCN4964

Покинутий вогонь моїх пісень.

І стримуваний промінь засіяє

Вночі запалений, горітиме удень.

З метою популяризації творчості цієї великої поетеси у бібліотеці відбулася літературна година «В її віршах історія народу». Присутні ознайомилися з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки, на заході лунали вірші поетеси «Надія» , «Хто Вам сказав, що я слабка?», «Мій шлях», «Слово, чом ти не твердая криця» у  виконанні Яни Вовк,Ані Петрунь, Ані Дерев’янко. До уваги користувачів бібліотеки представлено перегляд літератури «Талант відданий людям».